Головна » Операції » Обличчя » Отопластика

Отопластика

Вступ

Отопластика або  пластика вушних раковин (пластика вух) – це хірургічне втручання на вушних раковинах, метою якої є усунення вроджених або набутих дефектів.

Здебільшого, естетична отопластика спрямована на корекцію капловухості і складає 95 % від усіх операцій на вушній раковині.

Реконструктивна отопластика здійснюється при наявності вроджених і посттравматичних дефектів з метою повного або ж часткового відтворення пошкоджених чи відсутніх частин вушних раковин.

Найчастіше у людей виникають проблеми психологічного та естетичного характеру, незважаючи на те, що власне фізична вада є незначною. Сучасні безшовні методи отопластики дають можливість проводити операцію вже у 5-ти річному віці, з використанням розсмоктуючих ниток, що дозволяє уникнути деформації вушної раковини при її рості та необхідності зняття швів.

Історичні дані

Перша корекція посттравматичного відтопирення вушної раковини описана J.Dieffenbach у 1845 р.

У 1881 р., американський хірург E. Ely, вперше здійснив естетичну отопластику: видалив частину хряща вушної раковини і отримав задовільний результат.

Показання

- відтопиреність вушних раковин;

- помітна асиметрія поміж вушними раковинами (більше 3 мм), можлива пластика вуха з одного боку;

- уроджений або ж посттравматичний дефект (повна або часткова відсутність вушних раковин).

Методи отопластики

Вибір методу операційного втручання абсолютно залежить від проблеми, з якою звернувся пацієнт, а також від жорсткості хрящів, величини вушних раковин і т. д.

Найбільш популярними є так звані «шовні» методики Mustarde и Furnas (потрібне положення і форма хряща задається внутрішніми швами). І «безшовні» методи Stenstrom, Chongchet, і метод закритого нанесення насічок (форма хряща моделюється серіями насічок на хрящі).

Післяопераційний рубець непомітний, оскільки розташований на зворотному боці вушної раковини. 

У більшості випадків отопластика проводиться амбулаторно, тобто пацієнт може піти додому в той же день. Операція здійснюється під місцевим знеболюванням протягом однієї або двох годин. Зрозуміло, що складні процедури (реконструктивна отопластика) можуть зайняти набагато більше часу. У кінці операції на вухо накладається еластична пов’язка, (яку пацієнт повинен носити цілодобово протягом 10 днів, а потім одягати на ніч протягом 2 тижнів), і пацієнт може повернутися додому без сторонньої допомоги. Переважна більшість пацієнтів відновлюють попередню життєдіяльність уже через 5 – 7 днів. На 8 – 10 день знімаються шви зі шкіри. Приблизно такий же або не набагато більший проміжок часу потрібен дітям, щоби відновити заняття у школі.

При реконструктивній отопластиці здійснюється більш складна операція. При частковій або ж повній відсутності вушної раковини, її відновлення відбувається поетапно.

Перший етап – створення із ребра пацієнта хрящової основи для подальшої реконструкції вушної раковини. Створена хрящова основа поміщається у сформовану хірургом підшкірну порожнину на місці операції. Цей етап вимагає певного часу (2 – 6 місяців) для того, аби хрящова основа прижилася.

На другому етапі реконструктивної отопластики хрящова основа фіксується у потрібному положення та створюється завушний простір.

На третьому етапі біля основи вушної раковини формуються потрібні заглибини, виступи і мочка. Усі названі етапи, в залежності від індивідуальних особливостей організму пацієнта, займають приблизно 12 – 14 місяців.

Звісно, що тривалість реабілітаційного періоду безпосередньо залежить від рівня складності проведеної реконструктивної отопластики та й від індивідуальних особливостей організму пацієнта також.

Ускладнення

Імовірні певні ускладнення отопластики: кровотеча, нагноєння рани, мацерація епітелію, колоїдні рубці. Проте, завдячуючи новітнім технологіям операції, превентивній антибіотикотерапії і наявності якісного шовного матеріалу, естетична отопластика не провокує серйозних післяопераційних ускладнень.

Автор цих рядків здійснив близько 600 операцій з корекції відстовбурчених вушних раковин. Найбільш неприємним ускладненням (у двох пацієнтів) був некроз шкіри на передній поверхні вушної раковини. В обох випадках пацієнти були курцями. Разом з тим, завдяки інтенсивній терапії, рани очистилися і загоїлися протягом двох місяців, залишивши ледь помітні рубці.

більше інформації:

Content

Поставити питання

Введите код