Головна » Операції » Тіло » Ліпофілінг

Ліпофілінг

Вступ

Ліпофілінг – хірургічний метод контурної пластики м’яких тканин, що здійснюється за допомогою ін’єкційного введення власного жиру.

Жирова клітковина є найбільш універсальним і найбільш безпечним наповнювачем. Тому найважливішою умовою здійснення автотрансплантації жиру  - є достатній резерв підшкірної жирової клітковини на животі, стегнах або ж будь-якій іншій донорській зоні.

Історія
  • перша описана трансплантація жиру була здійснена у 1914 році P.Bruning;
  • A.Kanaval (1916 р.) у своїй роботі, що була присвячена пересадці жирової тканини, назвав адипоцити (жирові клітини) «найкращими друзями хірурга»;
  • цей метод у Європі отримав назву LIPOFILLING,  у США – FAT GRAFTING
Показання

Ліпофілінг ефективний для збільшення скул і підборіддя, збільшення молочних залоз та сідниць, зміни кривизни литок. Крім того, може застосовуватися для наповнення вроджених чи набутих депресій (западань) м’яких тканин. Ліпофілінг здійснюється для корекції асиметричних частин та вікових змін тіла. Заповнення тонких зморшок на обличчі власним жиром технічно неможливо, проте збільшити об’єм м’яких тканин під ними, і у такий спосіб розгладити зморшки, – є цілком можливим, оскільки статичні зморшки утворюються на тих ділянках шкіри, де відбувається вікова втрата об’єму м’яких тканин. 

Техніка операції

Перед операцією ретельно вивчається рельєф в області забору и введення жиру, а потому проводиться детальна розмітка. Найчастіше операція проводиться під місцевою анестезією. Тривалість операції 1 – 2 години.

Перший етап операції – забір жиру в донорській зоні. Здійснюється ця процедура аналогічно ліпосакції за допомогою тонкої тупої канюлі, під’єднаної до шприца з відтягнутим поршнем. Спосіб забору жиру повинен бути максимально бережливим для  збереження цілісності клітин. За допомогою центрифугування взятий жир очищується від домішок крові, жирової емульсії та зайвої рідини. Після того розфасовується у шприци на 1-2 мл для введення.

Другий етап – ін’єкційне введення очищеного жиру в реципієнтну зону. Введення жиру здійснюється через невеликі проколи – ретроградно (на виході голки з-під шкіри). Важливою умовою, аби забезпечити адекватну васкуляризацію трансплантата, є те, що діаметр жирового ґрафта не повинен перевищувати 3 мм. Якщо ж жир  вводиться болісно (великим згустком) то більша частина жиру некротизується і розсмоктується. Таким чином, об’єм жиру, що вводиться одноразово є обмеженим.

Беручи до уваги той факт, що жир після введення закономірно зменшується в об’ємі, завжди здійснюється гіперкорекція (тобто досягнення випуклого контуру в зоні введення). Через це зона ліпофілінгу виглядає роздутою з чітко вираженим набряком. Такі прояви минають протягом 2 тижнів. Повільне зменшення введеного жиру продовжується ще 3 місяці, а той об’єм, що залишиться після цього буде постійним. Також є можливим проведення повторних курсів ліпофілінгу.

Післяопераційний період

Дуже важливою умовою у ранній післяопераційний період є іммобілізація зони ліпофілінгу, оскільки введені клітини жиру повинні проростати судинами для забезпечення їх живлення. Саме тому жир погано приживається в рухливих тканинах (наприклад: губи, нижня частина носо-губних складок). 

Ускладнення після ліпофілінгу є вкрай рідкісним явищем. Зазвичай вони пов’язані із введенням надмірної кількості жиру в одну точку, що в подальшому може спричинити до небажаних наслідків (утворення фіброзу, кісти).

У той же день після операції, пацієнт може полишити клініку. Працездатність відновиться протягом 5 – 7 днів.

 

Особливості ліпофілінгу

Іноді, при виражених дефектах необхідно провести 2 – 4 процедури. Естетичний ефект триває від 3 місяців до кількох років. Зустрічаються пацієнти, у яких увесь введений жир розсмоктується протягом перших двох тижнів. У деяких, навпаки, спостерігається надстійкий ефект (об’єм введеного жиру залишається постійним). Крім майстерності лікаря – максимального збереження ним цілісності жирових клітин, правильної техніки введення і вибору оптимального об’єму введеного жиру – досягнення бажаного результату залежить від організму пацієнта. Це може бути пов’язаним із особливостями метаболізму і судинної мікроциркуляції.

більше інформації:

інші сайти:

Content

Поставити питання

Введите код